Панангин

Передозування

Випадки передозування невідомі.

З огляду на здатність нирок виводити з організму велику кількість калію, збільшення дози препарату може призвести до гіперкаліємії, тільки якщо це повКјязано з гострим або вираженим порушенням виведення калію.

Терапевтичний індекс магнію широкий, і при відсутності ниркової недостатності тяжкі побічні ефекти вкрай рідкісні.

Згідно з науковими даними, застосування препаратів магнію перорально може викликати незначні побічні ефекти, такі як діарея.

Великі дози препарату Панангін, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, можуть  спричинити  збільшення частоти випорожнень через вміст магнію.

У разі швидкого внутрішньовенного введення можуть проявитися симптоми гіперкаліємії/гіпермагніємії.

Симптоми гіперкаліємії: загальна слабкість, парестезії, брадикардія, параліч. Надзвичайно висока концентрація калію в плазмі може призвести до смерті від пригнічення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця.

Симптоми гіпермагніємії: нудота, блювання, сонливість, гіпотензія, брадикардія, слабкість, невиразна мова, двоїння в очах. При дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутися гіпорефлексія, параліч м’язів, зупинка дихання і зупинка серця.

У разі передозування необхідно відмінити K+-, Mg2+-аспартат і рекомендується провести симптоматичне лікування (кальцію хлорид 100 мг/хв внутрішньовенно, діаліз, якщо необхідно.).

Форма выпуска, состав и упаковка

В аптечной сети Панангин Форте представлен в удобной лекарственной форме, предназначенной для перорального приема. Двояковыпуклые таблетки овальной формы имеют фаску и гладкую поверхность благодаря оболочке, изготовленной из пленкообразующего вещества. Ядро на разломе имеет твердую структуру, выполненную из порошка белого цвета. На лицевой стороне таблеток размещена гравировка «А83».

Лекарство включает в себя активные и неактивные компоненты. Основа представлена калия и магния аспарагинатом, а дополнены таблетки вспомогательными веществами:

• повидоном К30;
• кукурузным и картофельным крахмалом;
• кремния диоксидом коллоидным;
• солью магния и стеариновой кислоты
• тальком.

Немного фактов

Недостаток магния и калия в организме часто приводит к серьезным последствиям, нарушая работу большинства органов внутренней секреции. Эти микроэлементы принимают активное участие во многих физиологических процессах. Значительная часть магния и калия сосредоточена в структуре почек и печени, центральной и периферической нервной системе, мышцах, костной ткани и зубной дентине.

Основными причинами недостатка жизненно важных микроэлементов является неправильное питание, частые стрессы, депрессивные состояния, ненормированный рабочий график, хроническая усталость, наследственные заболевания и преклонный возраст. Дефицит магния и калия нередко возникает вследствие сахарного диабета, сердечно-сосудистых патологий, нарушения работы почек, диспепсических явлений и приема мочегонных медикаментов.

В ходе клинических исследований, учеными было доказано, что недостаточность этих полезных веществ в организме может развиваться из-за сильных физических нагрузок, употребления пероральных контрацептивов, алкогольной зависимости и заболеваний органов пищеварительной системы. Для восполнения количества магния и калия чаще всего назначается комплексная терапия с использованием высокоэффективных препаратов, активными веществами которых являются эти микроэлементы.

Панангин Форте – это современное лекарственное средство, предназначенное для лечебных и профилактических целей. Оно способствует восстановлению структур и органов сердечно-сосудистой системы и улучшению процессов биотрансформации в миокарде. K-Mg-аспарагинат назначают при бессоннице, нарушении частоты и ритмичности сердечных сокращений, раздражительности и повышенной нервозности, поражении коронарных сосудов атеросклерозом и онемении пальцев.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Іони калію і магнію як важливі внутрішньоклітинні катіони включаються в роботу ряду ферментів, у процес звКјязування макромолекул з субцелюлярними елементами і в механізм мКјязового скорочення на молекулярному рівні. Співвідношення поза- і внутрішньоклітинної концентрації іонів калію, кальцію, натрію і магнію впливає на скоротливу здатність міокарда. Аспартат як ендогенна речовина є переносником іонів калію та магнію, має виражений афінітет до клітин, його солі піддаються дисоціації лише незначною мірою. Внаслідок цього іони проникають у внутрішньоклітинний простір у вигляді комплексних сполук. Магнію аспартат та натрію аспартат покращують метаболізм міокарда. Недостатній вміст калію і магнію в організмі підвищує ризик розвитку артеріальної гіпертензії, атеросклеротичного ураження коронарних судин, порушень ритму серця, патології міокарда.

Фармакокінетика.

Магній

Загальний запас магнію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 24 г (1000 ммоль); більше 60 % магнію припадає на кісткову тканину і близько 40 % ‒  на скелетні мКјязи та інші тканини

Близько 1 % загального запасу магнію в організмі знаходиться в позаклітинній рідині, переважно в сироватці крові. У здорових дорослих людей вміст магнію в сироватці крові перебуває в діапазоні 0,7‒1,10 ммоль/л

Рекомендована норма споживання магнію з їжею для чоловіків становить 350 мг на добу, для жінок ‒ 280 мг на добу. Потреба в магнії зростає під час вагітності та грудного вигодовування.

Магній абсорбується зі шлунково-кишкового тракту шляхом активного транспорту. Основним регулятором балансу магнію в організмі є нирки. 3‒5 % іонізованого магнію виводиться нирками.

Збільшення обсягу сечі (наприклад, при терапії високоефективними петльовими діуретиками) призводить до збільшення екскреції іонізованого магнію. Якщо абсорбція магнію в тонкому відділі кишечника знижується, подальша гіпомагніємія призводить до зменшення його екскреції (

Калій

Загальний запас калію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 140 г (3570 ммоль). Загальний запас калію дещо менший у жінок, ніж у чоловіків, і незначною мірою знижується з віком. 2 % загального запасу калію в організмі знаходиться поза клітинами, а решта 98 % ‒ всередині клітин.

Оптимальна норма споживання калію з їжею становить 3‒4 г (75‒100 ммоль) на добу. Основний шлях виведення калію ‒ нирковий (близько 90 % калію виводиться нирками щодня). Решта 10 % виводяться через шлунково-кишковий тракт. Таким чином, нирки відповідають за довгостроковий гомеостаз калію, а також за вміст калію в сироватці крові. У короткостроковій перспективі вміст калію в крові також регулюється обміном калію між внутрішньоклітинним і позаклітинним простором.