Фурадонин

Особливості застосування

За окремими опублікованими даними, застосування нітрофурантоїну було пов’язано з виниклими гострими нападами порфірії, тому для даної групи пацієнтів застосування препарату протипоказане.

З обережністю слід призначати пацієнтам з порушенням функції нирок. При зниженому виведенні нітрофурантоїну з сечею його антибактеріальна концентрація у сечі може бути не досягнута, таким чином може збільшитися концентрація у плазмі крові і ризик токсичності (якщо кліренс креатиніну 60 мл/хв, вживання протипоказане).

Повідомлялося про випадки розвитку псевдомембранозного коліту під час лікування нітрофурантоїном. Слід брати до уваги вірогідність виникнення даної побічної реакції у пацієнтів з діареєю, спричиненою пригніченням природної мікрофлори прямої кишки, під час застосування антибактеріальних засобів. У разі легкої форми псевдомембранозного коліту достатньо припинити прийом антибактеріального засобу, в разі середньої і тяжкої форми псевдомембранозного коліту необхідно провести відповідне лікування.

З обережністю слід призначати пацієнтам з анемією, цукровим діабетом, дисбалансом електролітів, виснаженим хворим, з дефіцитом вітамінів групи В і фолієвої кислоти, захворюваннями легенів, печінковою недостатністю, а також зі схильністю до розвитку периферичних невропатій.

При появі ознак периферичної невропатії застосування препарату слід припинити.

При тривалій терапії слід контролювати функції легень, особливо хворим літнього віку, у яких можливе погіршення легеневих реакцій. Застосування препарату слід припинити при перших ознаках пошкодження легень.

При тривалій терапії слід контролювати картину крові та показники функцій печінки. Відомі окремі випадки холестатичної жовтяниці та хронічного гепатиту.

Нітрофурантоїн може дати хибно-позитивну реакцію на цукор у сечі при використанні методу відновлення міді.

Якщо для визначення глюкози в сечі використовується ферментативний метод, застосування нітрофурантоїну не впливає на результати аналізів.

Препарат забарвлює сечу у темно-жовтий або коричневий колір.

Нітрофурантоїн не слід застосовувати для лікування захворювань коркової речовини нирок, при гнійному паранефриті і простатиті.

Препарат може призвести до діареї, спричиненої Clostridium difficile. Лікування препаратом Фурадонін змінює нормальну мікрофлору товстої кишки і сприяє надлишковому росту Clostridium difficile. Якщо підозрюється або підтверджується діарея, спричинена Clostridium difficile, лікування нітрофурантоїном слід припинити та провести відповідне лікування.

В окремих випадках під час лікування нітрофурантоїном (особливо в разі тривалого застосування) може розвинутися бактерійна резистентність. У разі резистентності необхідно припинити прийом нітрофурантоїну і для подальшого лікування вибрати інший антибактеріальний засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, але особам, у яких протягом лікування виникають запаморочення, головний біль або інші побічні ефекти з боку центральної нервової системи, слід дотримуватися обережності.

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймати внутрішньо, одразу після їди, запиваючи великою кількістю води.

Гострі інфекції: дорослим та дітям віком від 12 років − 100 мг 2 рази на добу протягом 7 днів.

Тяжкі хронічні рецидивуючі інфекції: дорослим – 100 мг 4 рази на добу протягом 7 днів.

Для дорослих вища разова доза – 300 мг, добова – 600 мг.

Хірургічна профілактика: 100 мг 2 рази на добу в день процедури та 3 дні після процедури.

Якщо не було прийнято чергову дозу, слід продовжувати курс лікування у раніше призначених дозах.

Виды цистита

• Геморрагический. Сопровождается выделением мочи, имеющей неприятный запах. Не исключено наличие кровянистых выделений.
• Интерстициальный. Имеет инфекционную природу. Характеризуется наличием выраженного дискомфорта при наполнении и опорожнении мочевого пузыря. Воспалительный процесс затрагивает не только слизистую оболочку, но и подслизистые структуры.
• Лучевой. Возникает в качестве осложнения облучения. Сопровождается повреждением слизистой оболочки.
• Половой. Развивается по причине изменения микрофлоры после незащищенных половых актов. Венерологический спровоцирован заболеваниями, которые передаются половым путем.
• Посткоитальный. Развивается при проникновении инфекции в уретру и мочевой пузырь. Среди возбудителей следует выделить микоплазму, кишечную палочку и пр.
• Шеечный. Отличается воспалением шейки мочевого пузыря. Сопровождается недержанием мочи и другими характерными признаками патологического процесса.
• Гиперкальцеурический. Развивается при нарушении обменных процессов в организме, преимущественно тогда, когда почками происходит выделение кристаллов кальциевой соли.
• Химический. Возникает на фоне интоксикации. Данный вид заболевания встречается крайне редко.
• Аллергический. Может быть спровоцирован медикаментозными препаратами, продуктами питания, косметическими средствами и бытовой химией.
• Паразитарный. Заболевание развивается на фоне глистных инвазий.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Нітрофурантоїн – протимікробний засіб групи нітрофурану, уроантисептик.

Протимікробні властивості зумовлені здатністю нітрофурантоїну впливати на різні ферментні системи мікроорганізмів. Нітрофурантоїн, завдяки створенню високої концентрації у сечі, особливо ефективний при лікуванні захворювань сечовивідних шляхів.

Нітрофурантоїн має бактеріостатичну дію (препарат бактерицидний при високих концентраціях). Спектр антибактеріальної активності включає більшість мікроорганізмів, що спричиняють інфекції сечовивідних шляхів. Стійкість бактерій до нітрофурантоїну спостерігається рідко. Чутливі до нітрофурантоїну мікроорганізми: Enterococci, Escherichia coli, Citrobacter spp., Streptococci групи В, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, а також такі, що рідко спричиняють інфікування сечовивідних шляхів: Salmonella spp., Bacteroides spp., Streptococcus pneumoniae; помірно чутливі: Klebsiella pneumoniae, Enterobacter spp., Proteus spp., Providencia spp.; резистентні до препарату: Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Proteus mirabilis, Pseudomonas cepacia, Acinetobacter spp.

Фармакокінетика.

Нітрофурантоїн добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Біодоступність приблизно 50 % (їжа збільшує біодоступність). Зв’язок з білками плазми крові становить 60-95 %. Частково метаболізується у печінці. 30-50 % дози швидко виводиться з сечею у незміненому вигляді, що пояснює бактеріостатичну і бактерицидну дію препарату при інфекціях сечовивідних шляхів. Ефективна терапевтична концентрація нітрофурантоїну у крові і тканинах не досягається. Період напіввиведення – 0,5-1 година. Висока концентрація препарату у сечі триває до 12 годин. Максимальна концентрація у сироватці крові після прийому 100 мг препарату досягається через 30 хвилин. При анурії або нирковій недостатності з кліренсом креатиніну нижче 40 мл/хв антибактеріальна концентрація нітрофурантоїну в сечі не досягається, але зростає частота появи побічних ефектів. Проникає крізь плацентарний, гематоенцефалічний бар’єр, проникає у грудне молоко. Період напіввиведення – 0,3-1 година.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Застосування нітрофурантоїну не можна поєднувати з прийомом препаратів, що спричиняють порушення функції нирок.

Антациди та адсорбенти знижують всмоктування препарату, тому не рекомендується застосовувати одночасно з нітрофураном.

Урикозуричні засоби (пробенацид і сульфінпіразон) зменшують виведення нітрофурантоїну (збільшується концентрація нітрофурантоїну у крові, знижується ефективність та підвищується ризик токсичності), тому не рекомендується застосовувати одночасно з препаратом.

Інгібітори карбоангідрази зменшують антибактеріальну активність препарату.

Препарат зменшує реабсорбцію естрогенів.

У разі застосування одночасно з контрацептивними засобами можливе зниження контрацептивного ефекту.

Нітрофурантоїн інактивує пероральну вакцину проти черевного тифу.

In vitro нітрофурантоїн зменшує антибактеріальну дію препаратів групи хінолону (налідиксова кислота, фторхінолони). Слід уникати одночасного застосування цих препаратів.

Не слід застосовувати одночасно з ристоміцином, левоміцетином, сульфаніламідами, оскільки можливе пригнічення процесів кровотворення.

При нирковій недостатності не рекомендується одночасне застосування нітрофурантоїну з аміноглікозидами.

У разі застосування одночасно з антибіотиками (пеніциліни і цефалоспорини) значно підвищується антибактеріальна дія. Препарат добре комбінується з тетрацикліном, еритроміцином.

Антибактеріальна дія нітрофурантоїну знижується у лужній сечі, тому не слід комбінувати його з препаратами, що підвищують рН сечі.

Під час лікування не можна вживати алкогольні напої, оскільки можуть посилитися небажані побічні реакції (наприклад головний біль, нудота, блювання).

Препараты для лечения кандидоза

1. Лекарства Азолы – это семейство притивогрибковых препаратов,  название которых заканчивается суфиксом«-азол». Они блокируют производство эргостерина, важнейшего материала клеточной стенки дрожжевых грибков, что приводит к гибели грибков.К счастью эргостерин не является компонентом клеточной стенки клеток человека, поэтому эти препараты  не повреждают клетки человека. Примеры таких препаратов – миконазол, тиоконазол, клотримазол, флуконазол, бутоконазол.

2. Полиеновые антибиотики – включают нистатин и амфотерицин. Нистатин используется для лечения молочницы и поверхностных микозов. Амфотерицин применяют  при более сложных системных  кандидозах. Противогрибковыепрепараыт из группы полиенов, связываясь со стеролами в клеточной мембране грибов, нарушает ее проницаемость, что приводит к выходу основных компонентов клетки и ее гибели. Оказывают фунгистатическое действие.

а) В первые 2 недели жизни следует использовать такую же дозу мг / кг, как и у детей старшего возраста, но вводить каждые 72 часа; в возрасте 2-4 недели жизни, такую же дозу следует вводить каждые 48 часов. При отсутствии положительной реакции пациентов на лечение флуконазолом или при нечувствительности  Candidaalbicans к флуконазолу назначают препарат второй линии – интраконазол.

b) У пациентов со СПИДом и нейтропениями рекомендуется мониторинг уровня крови и, при необходимости, увеличение дозы итраконазола до 200 мг bd.

 Недавно разработан препарат вориконазол, который показал высокую эффективность при кандидозе. Более того, вориконазол является эффективным в отношении устойчивых  к флуконазолу штаммов C. albicans, что значительно расширяет возможности лечения кандидоза.

Особенности течения

• I стадия. Характеризуется появлением воспалительного процесса и усиленным функционированием простаты. Общее состояние остается в норме, за исключением появления клинической картины болезни. Первая стадия длится на протяжении 1-3 лет. На этом этапе возможно полное излечение с помощью медикаментов.
• II стадия. Симптомы утихают. Спустя некоторое время возникает нарушение эрекции и раздражительность. При половом акте может отсутствовать семяизвержение. Возникает слабость и боли в промежности. Сопровождается нарушением структуры органа, что чревато нарушением кровоснабжения. Терапия проводится с помощью антибиотиков, иммуномодуляторов и физиотерапии.
• III стадия. Последний этап развития болезни, который сопровождается некрозом тканей. На ней появляются рубцы, которые начинают давить на внутренние органы. Железа сморщивается и деформируется, что чревато дисфункциями мочеполовой системы. Возникает острая боль при мочеиспускании и усиливаются признаки радикулита. Больной должен находиться под постоянным врачебным контролем.

Показання

Бактеріальні інфекції сечовивідних шляхів (пієліт, пієлонефрит, цистит, уретрит), у тому числі для терапії рецидивів, а також для попередження інфекції при урологічних операціях, катетеризації, цистоскопії.

Протипоказання.

— Підвищена чутливість до нітрофурантоїну або до допоміжних речовин препарату;

— гіперчутливість до інших нітрофуранів;

— легеневий фіброз;

— пієлонефрит при наявності супутнього паренхіматозного запалення нирок або паранефрального абсцесу;

— анурія;

— олігурія;

— гостра порфірія;

— ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв);

— цироз печінки;

— хронічний гепатит;

— хронічна серцева недостатність;

— проведення гемодіалізу;

— недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (загроза гемолітичної анемії);

— неврит і поліневропатія.

Что такое кандидоз

 Кандидоз – это заболевание, вызванное  поражением грибами рода  Candida, наиболее распространенным представителем которых является Candidaalbicans. Грибы  рода Candid aявляются обычными представителями микрофлоры кожи и слизистых оболочек человека.  Патогенными они становятся тогда, когда нарушается хрупкое равновесие микрофлоры организма человека.  Это происходит, когда пострадала нормальная микрофлора организма (бифидумбактерии и лактобактерии), которая в норме сдерживала рост патогенной микрофлоры и развился дисбактериоз кишечника. При дисбактериозе кишечника погибают целебные бифидумбактерии и лактобактерии, которые вытесняют плохие бактерии, грибки, вирусы и поддерживают иммунитет организма человека на должном уровне. Если нет бифидумбактерий и лактобактерий в достаточном количестве, то патогенная микрофлора размножается и развивается заболевание. С возникшим заболеванием организм тоже не может бороться с высокой эффективностью, т.к. при отсутствии бифидумбактерий и лактобактерий резко снижается иммунитет. Поэтому заболевание приобретает хроническую или генерализованную форму. Лечить дисбактериоз необходимо обязательно, иначе даже легкие заболевания могут приобрести угрожающее течение, вплоть до рака («Опасности нелеченного дисбактериоза»)

 Чаще всего кандидоз развивается на коже или слизистых оболочках. Реже Candidaalbicans вызывает септицемию ( прорывается в кровь и разносится по всем органам и системам организма (сепсис) или  висцеральные поражения (кандидоз органов). Существует несколько типов кандидоза в зависимости от его локализации: кандидоз кишечника, генитальный кандидоз, кандидоз полости рта, кандидоз пищевода и др.

 Различают острую и хроническую форму кандидоза. Хроническим кандидоз становится в случаях сильного ослабления нормальной микрофлоры и иммунитета, когда организм не может защититься.

Передозування

Симптоми: нудота, блювання, головний біль, запаморочення.

Порушення з боку нервової системи вказують на підвищену концентрацію нітрофурантоїну у плазмі крові. Розвиток поліневриту є наслідком кумуляції нітрофурантоїну та його метаболітів, тому в разі ниркової недостатності збільшується ризик розвитку поліневриту

Лікування: відміна лікарського засобу; вживання великої кількості рідини, що сприяє виведенню нітрофурантоїну з сечею; застосування ентеросорбентів, антигістамінних засобів, вітамінів групи В. Терапія симптоматична. Специфічного антидоту немає.

У випадку гострого передозування необхідно проводити промивання шлунка. Нітрофурантоїн виводиться при гемодіалізі.

Побічні реакції.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, відсутність апетиту, частота та вираженість яких дозозалежна, біль у животі, діарея, панкреатит. Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту бувають рідше, якщо препарат приймати з їжею, запиваючи великою кількістю рідини.

З боку нервової системи: головний біль, сонливість, запаморочення, депресія, ейфорія, ністагм, сплутаність свідомості, психотичні реакції, невгамовність (збудженість), астенія, підвищення внутрішньочерепного тиску. У поодиноких випадках відзначені серйозні та навіть необоротні периферичні поліневропатії (відчуття оніміння і печіння в ногах, м’язова слабкість), що пов’язано з нирковою недостатністю та тривалим застосуванням великих доз препарату. При згаданих симптомах прийом препарату необхідно припинити.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи аутоімунні реакції, асоційовані з хронічними змінами в печінці та легенях, вовчакоподібний синдром.

Основними симптомами даного вовчакоподобного синдрому є лихоманка, скороминущий висип, артралгія та еозинофілія. Спостерігається збільшення значень в сироватці крові більше двох зі згаданих параметрів: антинуклеарні антитіла, антитіла до гладких м’язів або до ниркових клубочків та тест Кумбса.

З боку дихальної системи: гострі легеневіреакції підвищеної чутливостіхарактеризуються неочікуваною появою гарячки, еозинофілією, кашлем, болем у грудях, задишкою. Легеневий

інфільтрат або ущільнення та плевральний випіт можуть виникнути протягом кількох годин або днів від початку терапії; після припинення прийому препарату вони зазичай розсмоктуються. Підгострі або гострі легеневі симптоми, у тому числі фіброз легень, можуть непомітно розвинутися у хворих, які приймають тривалу терапію; фіброз може бути необоротним, особливо якщо терапію продовжували після появи симптомів.

У хворих з бронхіальною астмою можуть відзначатися астматичні напади. При появі перших ознак порушення дихальної системи прийом препарату необхідно припинити.

З боку печінки та/або жовчовивідних шляхів: гепатит, холестатична жовтяниця (є дозонезалежними та зникають після відміни препарату), холестатичні порушення функції печінки.

З боку судин: гіперемія, циркуляторний колапс.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: реакції підвищеної чутливості: шкірні висипи, макулопапульозні висипання, кропив’янка, свербіж, зворотне випадання волосся; в окремих випадках: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, запалення слинних залоз, екзема, ексфоліативний дерматит, мультиморфна еритема(синдром Стівенса-Джонсона), вовчакоподібний синдром.

З боку кровотворної і лімфатичної систем:мегалобластна анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія або агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, гемолітична анемія у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Порушення скелетно-м’язової і сполучної тканини: подагра, міалгія, біль у суглобах.

Інфекції та інфестації:псевдомембранозний коліт, грибкова суперінфекція.

З боку органу зору: порушення зору.

З боку статевих органів і молочної залози: транзиторне порушення сперматогенезу.

Інші: можлива резистентність до таких мікроорганізмів як Pseudomonas.

Классификация

Существует множество классификаций простатита, отсюда весьма своеобразная терминология.
Наиболее распространенной является классификация простатита, предложенная Национальным институтом здоровья США (NIH) в 1995г:

Категория	Описание
Категория I	Острый бактериальный простатит
Категория II	Хронический бактериальный простатит
Категория III	Хронический абактериальный простатит
Категория IIIA	Синдром воспалительной хронической тазовой боли
Категория IIIB	Синдром невоспалительной хронической тазовой боли (простатодиния)
Категория IV	Бессимптомный воспалительный простатит

Данная классификация простатита основывается на клинических признаках, наличии или отсутствия лейкоцитов и микроорганизмов в секрете простаты, эякуляте и моче.

Категория I

Острый бактериальный простатит выражается острым инфекционным воспалением предстательной железы со всеми сопутствующими признаками:

• повышенное количество лейкоцитов в моче;
• наличие бактерий в моче;
• общими признаками инфекции (повышение температуры тела, симптомы интоксикации).

Категория II

Хронический бактериальный простатит – сопровождается соответствующими симптомами и повышением количества лейкоцитов и бактерий в секрете простаты, эякуляте и моче, полученной после массажа простаты.

Категория III

Синдром хронической тазовой боли (СХТБ) – ведущим клиническим симптомом является болевой синдром на протяжении более 3 месяцев при отсутствии патогенных микроорганизмов в секрете простаты, эякуляте и моче, полученной после массажа простаты.
Критерием разделения на III A и III B является наличие повышенного количества лейкоцитов.

Категория III A

Воспалительный синдром хронической тазовой боли – характеризуется наличием болевого синдрома и симптомов простатита, при этом отмечается повышенное количество лейкоцитов в секрете предстательной железы, эякуляте и порции мочи, после массажа простаты, патогенные микроорганизмы стандартными методами не выявляются в указанных образцах.

Категория III B

Невоспалительный синдром хронической тазовой боли – характеризуется наличием болевого синдрома и симптомами простатита, при этом отсутствует повышение количества лейкоцитов и не выявляются стандартными методами патогенные микроорганизмы в секрете простаты, эякуляте и моче, полученной после массажа простаты.

Категория IV

Бессимптомный воспалительный простатит – отсутствие характерных для простатита симптомов, заболевание выявляется случайно при гистологическом исследовании образцов ткани простаты, полученной в связи с диагностикой по другим причинам (например проведение биопсии простаты в связи с повышением уровня простатического специфического антигена — ПСА)

ТОП лучших препаратов железа при низком гемоглобине

№1 – «Фенюльс» (капсулы)

• хронических кровопотерях;
• алиментарной недостаточности;
• повышенной потребности.

Фенюльс капсулы 30 шт.

Производитель: Ranbaxy , Индия

Феррум Лек таблетки жевательные 100 мг 30 шт.

Производитель: Lek d. d. , Словения

№3 – «Феррум Лек» (раствор)

Феррум Лек раствор для внутримышечного введения 50 мг/мл ампулы 2 мл 5 шт.

Производитель: Lek d. d. , Словения

№4 – «Сорбифер Дурулес» (таблетки)

Сорбифер Дурулес таблетки покрытые пленочной оболочкой флакон 50 шт.

Производитель: EGIS Pharmaceuticals , Венгрия

№5 – «Тотема» (раствор для приема внутрь)

• Железо. Синтезируем гемм, входящий в состав гемоглобина и принимающий участие в окислительно-восстановительных реакциях.
• Марганец и медь. Кофакторы (соединения, участвующие в биологической деятельности) ферментов.

Тотема раствор для приема внутрь 10 мл ампулы 20 шт.

Производитель: Innothera Chouzy , Франция

Мальтофер капли для приема внутрь 50 мг/мл флакон 30 мл

Производитель: Vifor , Швейцария

Мальтофер Фол таблетки жевательные 30 шт.

Производитель: Vifor , Швейцария

Мальтофер таблетки жевательные 100 мг 30 шт.

Производитель: Vifor , Швейцария

Мальтофер сироп 10 мг/мл флакон 150 мл

Производитель: Vifor , Швейцария

Ферлатум раствор приема внутрь 15 мл флакон 20 шт.

Производитель: Italfarmaco , Испания

№11 – «Ферлатум Фол» — порошок для приготовления раствора

• при латентном и клинически выраженном дефиците;
• для профилактики в период беременности, лактации, при длительных кровотечениях, в период активного роста и при несбалансированном или неполноценном питании.

Ферлатум Фол раствор для приема внутрь 15 мл флакон 10 шт.

Производитель: Italfarmaco , Италия

№12 – «Ферретаб» (капсулы)

• Железа фумарат. Принимает участие в синтезе гемоглобина. Представлен в виде солей, которые быстро восполняют дефицит микроэлементов в организме, постепенно устраняя повышенную утомляемость, слабость, тахикардию и головокружение. Также исчезает сухость и бледность кожи.
• Фолиевая кислота. Способствует нормальному созреванию мегалобластов и образованию нормобластов. Принимает участие в синтезе аминокислот. Предупреждает развитие анемии, выкидыши и преждевременные роды. Исключает нарушение умственного развития у детей.

Ферретаб комп. капсулы пролонгированного действия 30 шт.

Производитель: Lannacher Heilmittel , Австрия

Фероглобин В-12 капсулы 30 шт.

Производитель: Vitabiotics , Великобритания

№14 – «Актиферрин» (капли для приема внутрь)

Актиферрин капли для приема внутрь флакон 30 мл

Производитель: Merckle , Германия

Выводыhttps://health.mail.ru/disease/anemiya/https://www.eurolab.ua/medicine/atc/list/82/https://www.vidal.ru/drugs/atc/b03ab